Екоосвітній центр «Гідрополіс» – унікальний центр знань про воду, який знаходиться у місті Вроцлав, Польща. Центр поєднує освітні цінності з сучасною виставковою формою. Це єдиний заклад такого типу в Польщі і один з небагатьох у світі.
Експозиція, присвячена воді, розміщена в історичному неоготичному підземному резервуарі чистої води XIX століття. Цей об’єкт має свою історію.
У ХІХ столітті для Вроцлавського водопроводу використовували воду з річки Одра. Для очищення цієї води, аби в подальшому подати її до комунальної мережі, використовували повільні фільтри. Вони являли собою басейни, наповнені піском та гравієм. Річкова вода, що надходила до них, очищалася, повільно просочуючись крізь гравійний шар. На той час на водогінному заводі «На Гроблі» діяли чотири такі повільні фільтри.
У 1890-1892 роках було збудовано ще один повільний фільтр – «Фільтр № 5». Цей фільтр, на відміну від раніше збудованих, відкритих басейнів (не накритих дахом), був спроектований як закритий резервуар. Під земляним насипом було сховано об’єкт площею 4600 м2.
На початку ХХ століття вроцлавські водогони припинили забір річкової води. Їх замінили ґрунтові води, а «Фільтр № 5» став непотрібним. Однак, виявилося, що ґрунтові води хоча і є чистими і не містять бактерій, але мають у своєму складі занадто багато заліза і не підходять для вживання. Старий завод «На Гроблі» потрібно було адаптувати до переробки цієї сирої води на питну. Для зберігання води був потрібний окремий резервуар. Так у 1905 році було прийняте рішення задіяти з цією метою повільний «Фільтр № 5», який не використовувався на той час. Колишній фільтр став головним резервуаром міста, який вміщує 12 мільйонів тон питної води і отримав назву «Резервуар № 1».
Вода до «Резервуару № 1» подавалася через водонапірну башту, куди її закачувала велика парова машина. Проте в 1919 році трапилася аварія, яка призвела до припинення постачання води. Проблему потрібно було швидко усунути, тому всього за п’ять місяців поруч із резервуаром з чистою водою збудували аварійну насосну станцію.
В будівлі нової аварійної насосної станції встановлено сучасні електричні вихрові насоси. Вони закачували воду безпосередньо у резервуар в башті. Скромна будівля не надто пасувала до вражаючої архітектури резервуара і незабаром її перебудували виключно з естетичних поглядів. У 1924 році на її місці постала нова будівля, споруджена у модному на той час архітектурного стилі «модернізм».
Резервуар чистої води безперервно функціонував до 1945 року. Під час боїв за Вроцлав його стеля була пробита бомбами та ракетами. Одразу після завершення військових дій було проведено необхідні ремонтні роботи і резервуар знову почав накопичувати воду для міста. Його експлуатували протягом 50 років без ремонту та чищення. Це було спричинено постійною нестачею питної води у Вроцлаві, що робило неможливим навіть тимчасове виведення резервуару з експлуатації.
12 липня 1997 року у місті Вроцлав трапилась масштабна катастрофа, спричинена повінню. Приміщення заводу «На Гроблі» було миттєво затоплено повеневою хвилею. «Резервуар №1» опинився під водою. Виробництво питної води було зупинене. Щоб вода знову потекла з кранів необхідно було очистити резервуар.
У 2002 році розпочалася комплексна модернізація Заводу «На Гроблі». Застарілий «Резервуар №1» було включено до реєстру пам’яток. Через два роки він дочекався скромного ремонту, проте уже тоді було відомо, що його незадовго буде потрібно вилучити з експлуатації. Він виконував свою функцію до кінця 2011 року. Саме тоді було прийнято рішення про створення на його місці музею «Гідрополіс». Роботи з адаптації закладу до нових функцій тривали 4 роки. Відкриття «Гідрополісу» відбулося в грудні 2015 року.
В музеї «Гідрополіс» представлено 7 постійно діючих виставкових зон, періодичні тимчасові виставки, спеціальна зона для дітей та відпочинкова зона.
В Центр вражає відвідувачів ще до того, як вони потраплять до будівлі, адже перед входом у «Гідрополіс» встановлено унікальний водяний принтер. Це найдовша у Європі система такого типу, довжина якої становить 46,5 м. На його водяній стіні відтворюються різноманітні візерунки і надписи. Принтер працює у весняно-літній період як завіса, розступаючись перед відвідувачами.
Зона – Планета Води
У цій зоні, розміщено Проекцію 360°, яку відтворює панорамний екран довжиною 65 м. Ця проекція відображає історію утворення води на Землі. Вона є першим етапом відвідування виставки. 10-хвилинний фільм переносить глядача у найвіддаленіші куточки космосу. Розповідає, як виникла вода, скільки її у Всесвіті. Крім того, в середині кімнати відтворене зображення земної кулі діаметром 2 метри з анімацією припливів і відпливів на нашій планеті.
Зона глибини
У цій зоні можна зблизька побачити найстрашніших створінь морських глибин і відкрити для себе дивовижне життя, яке приховує темрява. Крім того, тут знаходиться копія батискафу «Трієст», завдяки якому можна здійснити інтерактивну подорож до найглибшого місця на Землі. Саме на такому батискафі 23 січня 1960 року було здійснене перше легендарне занурення людини (океанологом Доном Волшем і дослідником Жаком Пікаром) до Маріанської западини.
У цій зоні також знаходиться інтерактивна карта, на якій позначено місця затоплення відомих кораблів, таких як «Титанік», «Бісмарк», «Вільгельм Густлофф», «Тистлегорм» та інших. Можна обрати будь-яке судно та дізнатись подробиці його трагічної історії.
Ця зона присвячена еволюції життя, яке виникло у воді приблизно 3,3 мільярди років тому. Тут знаходиться дослідницька станція екосистеми коралових рифів, інсталювання техніки мімікрії та різноманітність життя у воді – від мікроорганізмів, прихованих в краплі води до велетенських морських ссавців. Представлена інсталяція, що складається з моделей акул і 1500 тунців у масштабі 1:1.
Для допитливих:
Мімікрія (в перекладі наслідування, маскування) – властивість деяких організмів імітувати зовнішній вигляд або інші ознаки інших непов’язаних організмів або неживих об’єктів).
Зона – історія водної інженерії
У цій зоні відвідувачі дізнаються і зможуть самостійно перевірити роботу водяних винаходів з стародавніх часів: Архімедового гвинта, водяного колеса, водяного годинника та турбіни Герона. На прикладі Єгипту та Нілу дізнаються наскільки важливою є вода для розвитку цивілізації. Тут також знаходяться макети стародавніх винаходів.
Для допитливих:
Архімедів гвинт – один із перших типів насосів для підйому води у вигляді вала-гвинта, встановленого у похилій трубі, яка занурена у воду.
Зона – місто і вода
У цій зоні наочно продемонстровано скільки літрів води на день у середньому витрачає таке місто, як Вроцлав, в порявнянні з іншими містами світу. Представлено вражаючу супутникову карту Вроцлава, за допомогою якої візуалізовано найбільшу за тисячоліття повінь, яка вразила Польщу в липні 1997 року. Відтворено процес виробництва та постачання води, а також збирання та очищення стічних вод. Знаходиться інтерактивна схема заводів з виробництва води та очисних споруд,
Зона- стан води
Вода існує в трьох агрегатних станах, що вже робить її незвичайною речовиною. Ця зона розповідає про властивості води, про важливість присутності води в майже у кожному аспекті нашого життя. Тут показано кругообіг води в природі, стимулятор снігової бурі, паровий вогонь та подано інформацію, яка дозволяє навчитись розпізнавати види хмар, щоб правильно прогнозувати погоду.
Зона – людина і вода
В середньому 60% маси тіла кожного з нас становить вода. Це вагома причина для того, щоб ближче придивитися до відносин людини з водою, дізнатися про усі функції, які виконує вода в організмі людини. Зала «Sacrum» розповідає, яку роль виконує вода в культурах та релігіях.
