Пекінський музей водопровідної води був заснований у 2000 році. Він розташований у житловому районі Дунчен, на місці першої компанії водопостачання Пекіна. Експозиція показує розподіл водних ресурсів Китаю, рейтинг світових запасів, розповідає історію розвитку водопровідної води в Пекіні з моменту заснування Китайської Народної Республіки, демонструє пристрої та технології, що використовуються для очищення водопровідної води.
Сьогодні Пекінський музей водопостачання розповідає відвідувачам про 90-річну історію очищення води в Китаї. Це перший музей в Китаї, присвячений водопостачанню. Експозиція музею складається з трьох частин.
Головна виставка розміщена у старому паровому машинному залі. Будівля зведена у 1910 році з червоної цегли. Висота стелі тут становить 12 м. Парова зала була оснащена двома комплектами горизонтальних парових двигунів подвійної дії, що приводили в дію два насоси для розподілу 18 700 м3 води щодня. Знезаражена вода закачувалась у водонапірну вежу та самопливом подавалася у водопровідну мережу.
Перше, що бачить відвідувач, зайшовши до музею, це дерев’яна тачка для доставки води з двома відрами і жердиною для перенесення. Ці об’єкти розповідають про початок роботи водопровідного підприємства.
Спочатку вода з-під крана не подавалася безпосередньо в домівки – між провулками існували водопровідні станції, контрольовані кваліфікованим персоналом. Воду закачували у водовоз, а потім роздавали містянам.
Перший поверх музею присвячений науці, а другий – історії водопровідної води в Пекіні.
У саду, в якому розташований музей ще й досі височіє восьмикутна труба парової машини. Двадцятиметровий заввишки стовп був побудований у 1920-х роках з використанням традиційного китайського методу будівництва цегли за допомогою клейкого рису.
В садах також є залишки збірного басейну для води, яку продезінфікували. Звідти відкривається вид на оригінальний прийомний павільйон, побудований у 1908 році, який досі перебуває в хорошому стані. Однією з його головних особливостей є круглий храм із колонами, присвячений буддійській богині.
Також на території музею можна побачити фрагменти водопровідних труб, насосів та лічильників для води.
