Музей був створений у жовтні 1995 року під назвою Центрального музею Збройних Сил України й став головною музейною інституцією Міністерства оборони України. Спочатку музей був відомчим: про військо і для військових.
Офіційне відкриття комплексу для широкого загалу відбулося 14 червня 1998 року. Саме тоді вдалося організувати унікальну на той момент першу виставку «Збройні Сили України: витоки (1917-1991 рр.)», яка була присвячена Збройним силам нашої країни. Вона охоплює період, починаючи з 1917 року і закінчуючи 1991 роком. В урочистостях взяла участь Олена Отт-Скоропадська – донька Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського. Пані Олена передала до музею нагороди, документи та особисті речі батька. Ці реліквії, а також прапор 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, переданий в Україну у 1992 році Патріархом Мстиславом (Скрипником) та інші унікальні артефакти, привезені з-за океану останніми українськими ветеранами з Канади та США, заклали основу майбутньої колекції музею.
Музей розташовано у правому крилі будівлі Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України. Ця будівля зводилась у 1914–1918 роках за проєктом архітекторів В. Г. Кричевського і В.П. Пещанського і спочатку призначалася для льотної школи прапорщиків. Була однією із небагатьох великих споруд, що будувались у період Першої світової війни військовим міністерством у зв’язку з перетворенням Києва на головний тиловий центр Південно-Західного фронту.
У 1928 році було прийнято рішення розширити будівлю для Будинку Червоної Армії та Флоту. Будівництво закінчено у 1933 році під керівництвом архітектора Й. Ю. Каракіса. Праве крило будівлі уздовж Кріпосного провулка, де нині розміщується Національний військово-історичний музей України, було зведене вже після Другої світової війни.
Експозиція музею у повному обсязі висвітлює такі теми, як історія військової справи на теренах України від скіфської доби до сьогодення; історичні традиції та сучасність українського війська; служба українців в арміях інших державних утворень, які існували на теренах України; еволюція та розвиток озброєнь, військового спорядження, мілітарної символіки.
Частину колекції становлять музейні предмети колишнього музею історії військ Київського військового округу, що існував при Київському Будинку офіцерів, у 1967-1991 роках.
- українська армія 1917-1921 рр. Експозиція присвячена історії створення національних військових формувань від процесу українізації в армії Російської імперії 1917 р. до Армії Української Народної Республіки та Української Держави Павла Скоропадського і подальшої війни за збереження державності;
- українці у Червоній Армії 1918-1945 рр;
- українці в складі армій держав-учасниць Другої світової війни (1939–1945 рр.). Український визвольний рух;
- участь українців у військових конфліктах другої пол. ХХ ст., що включає макети нової могутньої військової техніки, історію війни в Афганістані;
- українське військо у протидії російській агресії: анексія Криму, АТО/ООС із 2014 р.
Експозиція музею розміщена у 12 залах на трьох поверхах і побудована за хронологічним принципом.
Військова справа на теренах України у Давні часи, де представлені артефакти кельтських, скіфських, сарматських племен
Тут можна побачити екземпляри сокир, наконечників для стріл, списів, ножі, кінську збрую, дзеркальні елементи та прикраси з бронзових століть. Усередині є унікальні артефакти, що мають римське, грецьке, скіфське або сарматське походження.
В музеї представлений унікальний комплекс предметів озброєння і спорядження з поховання скіфського воїна V ст. до н.е. Це один з найповніших та добре збережених скіфських обладунків в українських музейних колекціях.
Велику увагу привертають до себе фігури-реконструкції.
Зокрема, скіфський цар Атей, за правління якого почалося перетворення союзу скіфських племен у народність й виникла скіфська держава. Скіфи першими застосували на території України залізну зброю та були відомі застосуванням тактики «випаленої землі» в ході військових конфліктів.
Руське військо: Князівська державність (ХІ-ХІІІ ст.) — присвячена розвитку військової техніки в Середньовіччі.
Військова справа Київської Русі представлена різноманіттям зброї: мечі із шаблями, бойові сокири, келепи, кістені, списи, лук та наконечники стріл різного призначення.
У даній вітрині представлено перші бойові машини свого часу – катапульти, які використовували для метання каміння за стіни супротивника, а також бойові балісти для метання каменю в стіни ворога.
В даній частині експозиції можна також побачити фігури-реконструкції князя Святослава Ігоровича (Хороброго), який більшу частину свого правління провів у походах, та короля Данила Романовича.
Король Данило Галицький – перший король на території середньовічної України. Саме він був правителем Галицько-Волинського князівства, що стало правонаступником Київської Русі після її занепаду в результаті татаро-монгольської навали у 1240 році. Сьогодні його ім’я носить 24-та окрема механізована бригада ЗСУ.
Військове мистецтво козаків: Запорізька Січ та Гетьманщина (XVI – XVIIІ ст.)
Значна частина експозиції музею присвячена висвітленню історії козацтва. Козаччини. Археологічні артефакти у вітринах поєднано із серією графічних реконструкцій одягу та спорядження козацьких формувань XVI-XVIII ст. авторства художника та дослідника козацького костюма Сергія Шеменкова.
Реконструкції виконані на підставі іконографічних та писемних джерел і дають змогу прослідкувати еволюцію тогочасної моди та козацького строю. Представлено колекцію господарських інструментів та зброї 16-18 ст., передусім це збірка предметів (шабля, замки та стволи до вогнепальної зброї, ядра, кулі, списи, стріли, сокири, предмети побуту, кайданки, «часник»), віднайдених на полі битви під Чудновим 1660 р.
«Часник» – військове загородження, що складається з декількох з’єднаних зіркоподібно гострих сталевих штирів, спрямованих у різні боки.
Зокрема можна ознайомитися з типовою вогнепальною зброєю, включно зі спусковими механізмами, гарматами, револьверами, рушницями.
В експозиції представлені реконструйовані фігури гетьмана Богдана Хмельницького та останнього кошового отамана – Петра Калнишевського, який прожив 113 років, останні 25 з яких провів у засланні на Соловецьких островах.
Також можна побачити копію особистого прапора Богдана Хмельницького, яким він користувався під час військових походів та дипломатичних місій. Оригінал прапору нині зберігається у Стокгольмі (Швеція).
Експозицію доповнює серія портретів українських гетьманів роботи відомого українського геральдиста, фалериста та автора нагород УНР Миколи Битинського. Портрети виконані у 1930-х рр. у кольорах характерних для портретного мистецтва 17-18 ст.
Українці на службі імперій: «довге» ХІХ століття — висвітлює основні етапи розвитку вогнепальної зброї та уніформи у 19 ст. на прикладі мілітарних формацій, які існували на території України, або комплектувались переважно українцями.
Експозиція висвітлює основні етапи розвитку вогнепальної зброї та уніформи у 19 ст. на прикладі мілітарних формацій, які існували на території України, або комплектувались переважно українцями.
Представлено колекцію оригінальних головних уборів гренадерських та фузилерних полків, форми одягу та сучасні реконструкції одностроїв європейських держав часів Наполеонівських воєн та Кримської (Східної) війни 1853-1856 рр., зразки зброї та амуніції, а також нагрудні знаки, документи, фотографії, мапи, родинні архіви воєначальників, які після 1917 р. стали на захист Української Народної Республіки.
Зокрема послужний список генерала Миколи Юнаківа (у 1919 р. – начальник штабу Головного Отамана УНР С. Петлюри), родинний архів начальника штабу 1-го Українського корпусу у 1917 р. генерала Якова Сафоніва.
Експонуються рідкісні зразки зброї, наприклад німецький ручний кулемет MG-08/15 та російська зенітна гармата системи Лендера зразка 1914/15 р.
Українська армія 1917-1921 рр.
Експозиція присвячена історії створення національних військових формувань від процесу українізації в армії Російської імперії 1917 р. до Армії Української Народної Республіки та Української Держави Павла Скоропадського і подальшої війни за збереження державності.
Після Першої світової війни розпалися чотири імперії: Османська, Німецька, Австро-Угорська та Російська. Ця війна відбувалася на всіх континентах. За роки її проведення відбувся великий прогрес у зброї та технологіях: з’явилась нова уніформа, зброя, транспортні засоби, хімічні та вибухові речовини. У музеї наявні рідкісні зразки стрілецького озброєння періоду Першої світової війни. Представлено зразки форми одягу офіцера 1-го Українського козацького полку ім. Богдана Хмельницького, старшини 4-го полку Січових Стрільців, «сірожупанної» та «синьожупанної» дивізій, українських моряків-чорноморців, «чорних запорожців» та вояків Української Галицької армії.
Наявні матеріали про систему звань, знаків розрізнення та відзнак, що були запроваджені в армії УНР.
Особливої уваги заслуговують оригінальні нагороди, речі та документи з особистого архіву гетьмана Української держави Павла Скоропадського.
Канцелярський ніж, подарунок Павлу Скоропадському від Крала Густава Маннергейма
Експозиція демонструє витоки сучасної символіки та айдентики ЗСУ, знайомить з героями та персоналіями, імена яких з гордістю носять нинішні українські військові підрозділи.
Українці у Червоній Армії 1918-1945 рр.
В даній частині розкривається тематика створення у 1920-х рр. військово-навчальних закладів та військових частин з українською командною мовою, а також їх скасування на початку 1930-х рр. Експонуються зразки знаків розрізнення, амуніції, озброєння та нагород 1920-х – 1940-х рр.
Серед цікавинок: кавалерійський спис РСЧА початку 1930-х рр., американська нагорода льотчика Михайла Смільського, зенітний кулемет ДШК та обширна колекція радянської стрілецької зброї і супутніх предметів – патронних сумок, приладдя для чищення та інструментів.
Київський рубіж: довготривала вогнева точка
Основа експозиції – єдиний в Україні повнорозмірний макет кулеметної довготривалої вогневої точки Київського укріпленого району з відновленими оригінальними елементами обладнання та озброєння. Збудовані на рубежі 1920-30 рр., такі фортифікації використовувались при обороні Києва від німецьких окупантів у 1941 р., а деякі зі споруд вціліли й донині та стали учасниками оборони столиці від російських загарбників у 2022 р.
Українці у Другій світовій війні: нерадянський вимір. Експозиція висвітлює досвід українців, які опинилися в горнилі Другої світової війни в одностроях кількох армій та по різні боки протистояння, а також про український визвольний рух – створення Карпатської України, її збройних структур, та про Українську Повстанську армію.
Демонструється чехословацька, польська та німецька вогнепальна зброя, прапори українських комбатантських організацій Німеччини, США та Канади 1930-1950-х рр.
Зокрема експонуємо особисті речі останнього командувача УПА Василя Кука.
Тут також представлена найбільша серед музейних експозицій України колекція ручних та гвинтівкових гранат 1920х-1940х рр.
Участь українців у військових конфліктах другої половии ХХ ст. Зародження ЗСУ.
Холодна війна» та військові конфлікти на території колишнього СРСР у 1990-2000-ні рр.
Ця частина експозиції присвячена протистоянню між державами-членами НАТО та Організацією Варшавського договору впродовж 1945-1991 рр. Мова йде про Берлінську кризу, Корейську війну 1950-1953 рр., Будапештське повстання 1956 р. та Війну у В`єтнамі 1965-1974 рр., війну в Афганістані 1979-1989 рр. та участь ветеранів-афганців у російсько-українській війні 2014-2015 рр.
Окрема виставка присвячена мілітарним формаціям українських націоналістів – УНА УНСО та війнам за їх участі у 1990-2000-ні рр.
Організація Збройних Сил України у 1991-2013 рр. Мундири, речі та документи оповідають про становлення Збройних Сил України після 1991 р. Експозиція містить уніформи перших Міністрів оборони, зразки експериментальної зброї та проекти національної символіки ЗСУ, матеріали про створення військово-морського флоту та речі українських військовослужбовців, які брали участь у миротворчих місіях ООН по всьому світу.
Військова символіка Збройних Сил України Окрема частина експозиції присвячена цікавим нереалізованим проектам символіки та уніформи 19900х рр. та новій автентиці Збройних Сил України, створеній у 2015-2017 р. Нагрудні та нарукавні знаки, погони та беретні знаки нового зразка, які носять наші бійці.
Також у 2010 році була відкрита виставка «Збройні сили України на варті держави», яка присвячена сучасним збройним силам та її розвитку з моменту заснування у 1991 році.
Українське військо у протидії російській агресії.
Відсіч збройної агресії російської федерації у 2014-2015/2022 рр.
З 2014 року Національний військово-історичний музей України майже вдвічі розширив свої експозиції та на 90% оновив експозиційний ряд. Від січня 2014 року – трагічних подій Революції Гідності, яка проходила й біля стін музею, співробітники збирали експонати, присвячені новітній історії України.
Тут розповідається про перші бої АТО у 2014 р., зокрема битву за Слов’янськ, перші обстріли України з території РФ у с. Зеленопілля, битви за Савур-Могилу, Іловайськ, Луганський і Донецький аеропорти та Дебальцеве.
Широко представлені особисті речі військовослужбовців, зброя уніформа та символіка.
Макет Донецького аеропорту
Унікальність і специфіка цієї експозиції полягає у тому, що вона базується на предметах, виявлених на місцях боїв співробітниками музею. 31 серпня 2014 року НВІМУ став співзасновником Гуманітарного проєкту Місія «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») з пошуку, ексгумації, вивезення та ідентифікації загиблих українських захисників. Разом цим з полів боїв під Іловайськом та Савур-Могилою, Донецьким аеропортом та Дебальцевим вдалось вивезти тисячі експонатів, які стали основою експозиції про російсько-українську війну 2014-2015 рр.
Російсько-українська війна: повномасштабне вторгнення та загальнонаціональний спротив 2022-…
У лютому-травні 2022 року музейники НВІМУ не лише рятували історичні експонати, а й збирали нові на деокупованих територіях. Вже 8 травня 2022 року відкрилася перша виставка про перебіг війни після повномасштабного російського вторгнення в Україну, яка нині є частиною основної експозиції та постійно розвивається. Мало хто знає, що техніка, яку було представлено на Майдані Незалежності до Дня Незалежності, а також техніка, розташована на Михайлівській площі є експонатами НВІМУ. Ця техніка була знищена ЗСУ, привезена з поля бою, щоб кожен міг побачити силу та міць української армії.
Мало хто знає, що техніка, яку було представлено на Майдані Незалежності до Дня Незалежності, а також техніка, розташована на Михайлівській площі є експонатами НВІМУ. Ця техніка була знищена ЗСУ, привезена з поля бою, щоб кожен міг побачити силу та міць української армії.
Експозиція, присвячена подіям сьогодення, розпочинається матеріалами про ворожий десант на аеродромі Гостомель. Широко представлені речі з місць боїв на Київщині, зібрані руками музейників одразу після вигнання ворога – частини озброєння та спорядження, символіка, зразки друкованої пропаганди супротивника та матеріальні докази злочинів проти українців. Створена інсталяція типового гармидеру російського окопу з особистими речами окупантів, екскурсоводи називають його «куточок окупанта».
Ексклюзивними артефактами є стабілізатор від ракети «Нептун», яка уразила російський крейсер «Москва», та рятівне коло зі знищеного флагмана ЧФ РФ.
Половина експозиції присвячена озброєнню та спорядженню українського війська, можна побачити повністю оснащеного українського піхотинця та тактичного медика. В експозиції представлено асортимент 155-мм та 1050-мм боєприпасів артилерії країн НАТО.
Окрім легендарної протитанкової керованої ракети «Стугна» представлена широка номенклатура західного озброєння від джавелінів та NLAW до безпілотників Switchblade, Warmate та топ-експонату із серії БПЛА – повнорозмірного макета Bayraktar TB2, наданого виробником.
Деякі експонати є свідками міжнародних переговорів щодо поставок новітнього озброєння для України та прямо натякають на те, що наша армія ставатиме дедалі більш сучасною та потужною. Широко представлена нова українська символіка підрозділів ЗСУ та географія їх формування.
До складу НВІМУ окрім центрального музею у Києві входять також 6 філій:
- Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки (м. Луцьк)
- Музей Ракетних військ стратегічного призначення (м. Первомайськ);
- Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» (с. Пам’ятне, Чернігівська обл.);
- Музей «Герої Дніпра» (м. Івано-Франківськ);
- Музей важкої бомбардувальної авіації (м. Полтава);
- Центральний військово-морський музей України (м. Севастополь – тимчасово під окупацією).
