Музей судноплавства «Чайка» розташований на острові Хортиця, де в 1999 році підняли на поверхню козацьку чайку – головний експонат музею.
Територія Подніпров’я і зокрема о. Хортиця були свідками безлічі вагомих історичних подій.
Однією з яскравих сторінок XVIII століття на наших землях була російсько-турецька війна 1736-1739 рр. Цим пояснюється наявність великої кількості затоплених човнів біля берегів Хортиці: під час першої російсько-турецької війни кораблі російської ескадри не змогли пройти через дніпровські пороги до Чорного моря та були затоплені. Починаючи з 1999 р. кораблі почали піднімати з дна Дніпра та вдихати в них життя – вже як в музейні експонати.
Музей судноплавства та суднобудівництва є єдиним в Україні. Приміщення, де зберігаються човни є одночасно також і реставраційним ангаром, де човни проходять обробку, консервацію та реставрацію. В якості експонатів музею вже готові чотири судна.
Тут можна дізнатись про Козацький човен 1736-1739 рр., Дніпровську дюбель-шлюпку 1737 р., Бригантину 1736-1739 рр. – військові судна XVIII століття, Байдак XIX століття – вантажне судно, човен-довбанку тощо.
А також на вас чекає найбільша колекція якорів в Україні, яка налічує близько сотні експонатів. Найдавніші з них датуються Х століттям.
Одна з перших знахідок відбулась у 1999 році, а за 9 років знайшли бригантину, дюбель-шлюпку, човен-довбанку і байдак. На сьогодні, корпуси законсервовані і поступово відновлюються на елінгу на острові.
Чайка або «новоманірний козачий човен» вже представлена до огляду туристам, зараз вона розташована в заповіднику «Хортиця». Це не муляж козацького судна, а відреставрований екземпляр, який майже 15 років тому був піднятий з дна Дніпра. Знайшли його на дні річки біля острова Хортиця. Лише 10% всіх деталей і елементів човна встановлені інженерами, решта – «рідні».
Козацька чайка – це бойове судно, на борту якого могло поміститися 50 воїнів, а для морського бою було встановлено 4 гармати. Замислювалася вона як універсальний засіб пересування, могла ходити і під вітрилами, і на веслах.
Найбільшу роботу довелося виконати праворуч: правий борт доповнили дошками. Підстава судна – великий зігнутий брус – зберігся досить добре. Він вимагав педантичного догляду з урахуванням того, що чайка пролежала на дні близько двох сотень років: більше 10 років працювали над відновленням деревини. Корпус човна обробляли хімічними засобами, зокрема парафіном, щоб надати йому первісний вигляд.
Другим експонатом є бригантина початку XVIII століття, яких було всього 20 у складі Дніпровської гребної флотилії, а будували човен майстри-запорожці.
Судно було піднято з дна річки в 2004 році, але вціліло воно не так добре, як чайка: від нього залишилося близько 60%. Знайшли бригантину неподалік від місця знахідки першого експоната – чайки. Зараз триває реставрація корпусу, протягом двох років планується її закінчити. З огляду на те, що судно було практично повністю закопано в піску, воно зберіглося досить добре. По місткості та бойовому оснащенню, як і за розмірами, бригантина аналогічна чайці: все ті ж 17 з невеликим метрів довжини, 50 осіб на борту і 4 гармати.
Третій експонат – байдак – був піднятий з дна Десни на території Київської області тринадцять років тому, в 2010 році. Дві сотні років тому він використовувався як пором для переправи вантажу з одного берега річки на інший або вздовж течії.
Знайшло човен місцеве населення в хорошому стані, він навіть сам тримався на воді. Тобто реконструкція носила косметичний характер без відновлення конструкції судна. Байдак молодий в порівнянні з двома попередніми експонатами, йому трохи більше 100 років.
Четвертим експонатом є човен-довбанка, який музею подарували місцеві жителі. Він доповнює загальну картину збережених плавальних засобів ручної роботи наших предків.
У відвідувачів є можливість побачити на власні очі та доторкнутись до унікальної колекції козацьких човнів та якорів, аналогів яких немає в світі. Але наразі музей не працює через воєнні дії на території Запорізької області. Сподіваємося, що найближчим часом наступить Перемога, і він відновить свою роботу.
