Національний музей карет у Лісабоні – одна з найкращих колекцій карет у світі.
Музей відкрито 23 травня 1905 року з ініціативи португальської королеви Амелії Орлеанської. Музей знаходиться у будівлі королівського манежу (Picadeiro Real), побудованого з ініціативи інфанта Жуана в 1787 році за проєктом італійського архітектора Джакомо Азоліні в неокласичному стилі.
Манеж являє собою парадну залу шириною 17 м і довжиною 50 м. У верхній його частині знаходяться трибуни, пов’язані вузькими галереями, і по обох кінцях будівлі є балкони для суддів і королівської родини, звідки вони спостерігали за змаганнями.
Верхню частину зали прикрашають чудові картини португальських художників, що зображують алегоричні сцени всіх аспектів мистецтва їзди верхи. Але найбільш грандіозне видовище становить стеля, яка покрита фресками великих португальських майстрів Жоакіма Жозе Лопеша, Франсішку де Сетубала, Жозе де Олів. На той час в залі манежу розташовувалося 29 карет. У 1910 році колекція настільки розширилася, що музейний простір довелося збільшити. Це було зроблено у 1944 році португальським архітектором Раулем Ліну.
2010 року влада міста вирішила побудували для музею сучасну будівлю через дорогу від манежу. Величезна будівля вартістю 40 млн євро зі скла і бетону розташована практично на березі Тежу на площі Афонсу де Альбукерке, по сусідству зі станцією приміських поїздів Белен.
Автором цієї будівлі став бразильський архітектор Паулу Мендеш да Роша.
Відкриття музею відбулося 23 травня 2015 року. Через 110 років з моменту заснування музею, він відчинив свої двері в новому вигляді. У музеї місця не просто багато, а дуже багато.
Основна експозиція складається з близько 100 експонатів XVI—XX століть: від розкішно оформлених кабін португальських королів до стриманих варіантів для державних службовців. Багато з них є подарунками іспанських, австрійських, данських, французьких і італійських монархів. Представлено 20 різновидів карет, насамперед коляски, купе, седани, кабріолети, кларенси, мілорди. З’явився простір для тимчасової експозиції, реставраційної майстерні, аудиторії на 330 осіб, бібліотеки, архіву, сувенірного магазину.
Найстаріший і найцінніший експонат колекції – карета короля Іспанії та Португалії Філіпа II. Далі експозиція розгортається у хронологічній ретроспективі. Всі карети відрізняються чудовим оздобленням у стилі своїх епох. Ближче до нашого часу екіпажі стають все важчими і більш вишуканими, з’являється оздоблення з оксамиту, позолоти та червоного дерева, їх прикрашають статуями та канделябрами. Такі карети нерідко супроводжувалися спеціальними освітлювальними екіпажами, де лакеї тримали лампи з оливковою олією, що горіла. Такі екіпажі називалися лампіонами.
Розглянемо найцікавіші експонати
Карета Філіпа II Габсбурга, короля Іспанії та Португалії – найстародавніша карета в експозиції. І, швидше за все, найменш комфортабельна з усіх. Філіп II відвідав Лісабон у 1619 році, за два роки до смерті.
Весь шлях з Мадрида пройшов у цій кареті. Важкі штори служили єдиним захистом від вітру та холоду.
Ще однією особливістю конструкції цієї карети є отвір у сидінні. Як ви розумієте, служило воно для того, щоб не зупиняти екіпаж, коли монарха хитало або йому було необхідно справити потребу. Нагадаємо, що про комфортну подорож у цьому транспортному засобі можна було лише мріяти.
Другою за віком каретою є екіпаж королеви Марії Франциски Савойської, дружини двох братів королів Афонсу VI, який попросив у неї розлучення, та пізніше короля Педру II.
Карета нареченої
Ця золота карета неодмінно приверне увагу відвідувачів. Вона виготовлена за наказом австрійського імператора Жозе I в 1708, для весілля його сестри Донни Марії Анни Австрійської з португальським королем Жуаном V.
Літера М, яка вигравірувана на кареті – це монограма Донни Марії Анни. Офіційна назва «Карета Донни Марії Анни Австрійської».
Карета Океанів
Це безперечно перлина колекції. Карета кричить напоказ, дивуючи своєю розкішшю та багатством оздоблення.
Тріумфальна карета виготовлена в Римі у 1716 році, спеціально для візиту португальського посольства до Ватикану.
Делегація була відправлена під час розквіту португальської імперії, коли золота злива, що ринула з Бразилії, зробила Жуана V найбагатшим монархом Європи.
Карета прикрашена позолоченими барочними постатями – алегорія на тему португальських морських відкриттів та з’єднання морським шляхом двох океанів, Індійського та Атлантичного.
Нещодавно цей дивовижний експонат було відреставровано, з використанням оригінальних матеріалів, тканин та вишивки. Цій справді титанічній роботі присвячена книга «Карета Океанів».
Поруч із цією сліпучою каретою ще два цінні екземпляри, які теж входили кортеж, спрямований до Ватикану.
Карета Коронація Лісабона
У центрі скульптурної композиції дівчина це і є Лісабон. Можливо, у вас виникне питання, чому столиця представлена у вигляді жінки. Не будемо мучити вас здогадами, в португальській мові Lisboa жіночого роду, так що Лісабон насправді панночка.
Третя карета з цього кортежу має ім’я Посол, скульптурна композиція цієї карети алегорія на тему Навігації та завоювань Португальців. Леви, дракони, морські чудовиська, коні та багато інших скульптур.
Карета Стола
Цією назвою карета завдячує круглому столу, встановленому всередині. Другу назва – «Карета обміну Принцес» отримала через церемонію, що відбулася в 1729 році на кордоні Португалії та Іспанії.
Тоді португальську принцесу Марію Барбару доньку дона Жуау V, обміняли на іспанську принцесу Маріану Віторію, доньку Філіпа V. Принцеси вирушили в дорогу, щоб вийти заміж за майбутніх королів Іспанії та Португалії відповідно.
Карета повністю закрита, має два засклені вікна. Внутрішня оббивка виконана малиновим оксамитом, стеля прикрашена золотою плетеною бахромою.
Гоночний візок Óculos
Такий собі прабатько спорткарів. Робота португальських майстрів кінця XIII ст. Цим швидким візком можна було керувати самостійно.
Шкіряні шторки захищали від негоди, а дивитися на дорогу можна було крізь скляні круглі вікна, які дали назву кареті.
Такою каретою користувалася і королівська родина, а 3 вересня 1759 року на короля дона Жозе I було скоєно замах, коли він їхав у кареті такого типу.
Король був поранений, відновлення затягнулося. Ця подія остаточно розхитала і без того нестійку психіку короля, який ще не оговтався від землетрусу 1755 року.
У музеї представлені цікаві варіанти дитячих карет. У таких транспортних засобах юні принци та принцеси роз’їжджали у королівських садах та парках. Запрягали карети або поні, або цапами.
Мисливська карета
Полювання було однією з головних розваг знаті. У XIX столітті подібні транспортні засоби доправляли мисливців та супроводжуючих до місця полювання. Жінкам дозволялося сидіти в цих каретах, щоб спостерігати за полюванням.
Карета корони
Карета зроблена в Лондоні 1824 року. Свою назву отримала завдяки короні на даху. Цю корону помістили там спеціально для церемонії коронації Дона Карлуша.
У 1957 році саме цей екіпаж подали англійській королеві Єлизаветі II під час її візиту до Португалії. Це остання у Португалії карета, яка використовувалася для перевезення члена королівської родини.
Ландо Царовбивця Цей нічим не примітний екіпаж на перший погляд не залишає байдужим португальців різних політичних поглядів
Адже саме в цій кареті був убитий передостанній король Португалії дон Карлуш I і поранений спадкоємець престолу, майбутній останній король дон Мануел. Трагічна подія сталася 1 лютого 1908 року, коли королівська родина поверталася з Vila Viçosa. Подія сталася у Лісабоні на площі Комерції.
На дверях екіпажу будь-який бажаючий може розглянути сліди куль, що вразили короля та принца. Королева Амелія намагалася захистити свого чоловіка і відігнати вбивцю за допомогою єдиної «зброї», що була в неї, – букета квітів.
Поштовий диліжанс
Чудовий екземпляр громадського транспорту Португалії 19 століття. Цей диліжанс курсував між Лісабоном та Порту. На той час ця дорога займала кілька днів.
Диліжанс робив зупинки для зміни коней. Він міг перевозити п’ятнадцять пасажирів та кучера. Місця були різних класів: два місця першого класу, чотири другого, третій клас розміщувався на даху диліжансу, де бідняки сиділи на коробах та пакунках з речами.
З початком експлуатації залізниць, поштові диліжанси стали продавати заможним сім’ям, які мають маєтки замістом. Хоча деякі диліжанси все ще використовували за призначенням у важкодоступних частинах країни.
Крім цих карет у музеї представлено ще безліч транспортних засобів. А так само мундири, колеса, мисливські труби, турнірні щити для коней, сідла, шаблі, костюми для верхової їзди – все, що так чи інакше пов’язане із транспортом на кінській тязі. Вони розподілені по розділах: галерея живопису, кінні ігри, полювання, уніформа, сідла, збруя, відмітні знаки.
Існують також приміщення для тимчасових експозицій, де в свій час виставлялися картини із серії «Королі і королеви Португалії», мініатюри відомих екіпажів, малюнки сучасних художників.
Разом з тим і досі продовжує існували перший музей карет, де на сьогодні представлено всього 7 карет. Він разом з новою будівлею складає єдиний музейний комплекс.
