Державний музей авіації України ім. О.К. Антонова є найбільшим історико-технічнім музеєм не лише в нашій країні, але й в усій Східній Європі. Він був урочисто відкритий 2003 року з нагоди 100-річчя світової авіації та 70-річчя Національного авіаційного університету. За кількістю дослідних і одиничних бортів музей є шостим у світі та другим за величиною колекції в пострадянських країнах.
Домівкою для закладу стала колишня навчально-авіаційна база у Жулянах площею 20 гектарів. Літаки із цієї бази й стали першими експонатами.
Сьогодні Київський музей авіації отримує списані борти з різних аеродромів України та навіть із закордону, а зусиллями підприємств українського авіапрому вони перетворюються на історичні свідчення розвитку вітчизняної авіації. Колекція музею регулярно поповнюється, і щороку збільшується кількість експонатів, потрапити всередину яких дозволяють усім відвідувачам.
Джерелами постійного поповнення ряду експонатів музею стали аеродроми, на яких збереглися списані борти, – історичні свідоцтва розвитку вітчизняної авіації. Ці машини були приведені в експозиційний стан зусиллями підприємств українського авіапрому, після чого зайняли своє місце на майданчику в Жулянах. На багатьох представлених в музеї літаках основні системи до цих пір зберегли працездатність. Зокрема, на таких машинах справно функціонує вся електроніка, а ще відносно нещодавно на них здійснювалися запуски двигунів. Завдяки цьому не стихає інтерес гостей до відвідин пілотських кабін літака Іл-62 і вертольота Мі-26, адже посидіти за штурвалом може будь-хто бажаючий. Особливий колорит відвідинам музею додає близьке сусідство діючого аеропорту «Київ» (Жуляни), злітно-посадочна смуга якого проходить в 100 метрах за прозорим забором. Звідси зліт і посадка справляють на глядачів незабутнє враження.
Експозиція Музею авіації
Експозиція музею перебуває у сталому розвитку – з початкових 33 експонатів вона зросла до понад 90 літаків, гелікоптерів та безпілотних літальних апаратів, що були на озброєнні ВПС СРСР і незалежної України, або експлуатувалися в цивільному повітряному флоті. За роки свого існування музей став центром культури і дозвілля державного рівня, який відвідало понад мільйон киян і гостей міста.
Експозиція музею представлена колекціями літаків конструкторських бюро (КБ) Мікояна і Гуревича, Туполєва, Яковлєва, Іллюшина, Антонова, Сухого, Камова, колекцією вертольотів КБ М.Л.Міля. Тут експонуються також рідкісні нині МІГ-15 УТІ і Мі-1М. А по кількості дослідних і одиничних бортів музей є другим за величиною колекції в СНД – більше лише в російському Моніно. У Жулянах можна побачити перший дослідний Іл-86, другий дослідний/перший серійний Іл-18, перший серійний Ту-104, передсерійний Ту-134, а також Ту-22М0 з дослідної серії та інші. Кожна з цих машин одночасно є також старим зразком свого типу, що дійшов до наших днів.
У колекції також представлено більше двох десятків поршневих і реактивних двигунів, допоміжних силових установок літаків і вертольотів цивільної та військової авіації.
Спеціальні автомобілі, без яких неможливе повноцінне функціонування такого складного підприємства як аеропорт та обслуговування пасажирів і літаків.
Ще один напрям – зразки авіаційного озброєння і БПЛА.
Відвідувачам доступні польоти на авіасимуляторах. Кожен хто мріяв кермувати літаком тепер має таку можливість!
Авіасимулятор – це кабіна літака, обладнана важелями керування і приладами, а також великим екраном, на якому відображається навколишній світ.
Авіасимулятор – це кабіна літака, обладнана важелями керування і приладами, а також великим екраном, на якому відображається навколишній світ.
Бажаючим спробувати пропонують різноманітні варіанти завдань для досвідчених пілотів, багато цікавих локацій для польотів, повітряний бій з другом або проти ботів. Спеціальні знання і навички не обов’язкові, , індивідуальний підхід до кожного.
Подальший розвиток виставкового павільйону передбачає відкриття ще чотирьох експозиційних залів, в яких відвідувачі зможуть познайомитися із зразками авіаційних засобів порятунку екіпажу, бомбовим, ракетним і артилерійським озброєнням бойових літаків і вертольотів, а також авіаційним тренажерним комплексом.
Цікаві експонати.
На самому початку експозиції ви зможете побачити цікавий екземпляр – перший радянський пасажирський літак Ту-104, який має серійний номер 001.
Особливістю цього літака є те, що в його салоні облаштовано місця для керівних чинів, які розташовувалися у передній частині, у спеціальних відсіках-купе. Вони мали додаткові переваги у вигляді умивальників та оббитих оксамитом і виготовлених із червоного дерева крісел.
Гордістю музею є єдина у країні колекція стратегічних бомбардувальників Ту-22 «Бекфайр», здатних нести ядерні бомби і ракети.
Найбільший захват у відвідувачів музею викликає військова авіатехніка. Досвідчені екскурсоводи розкажуть вам про випробування представленого на полігоні Су-24. Цей літак донедавна був основним бомбардувальником української армії. Також гіди ознайомлять вас з історією створення винищувача МіГ-25, світового рекорду висоти якого, а це понад 37 кілометрів, досі жоден літак не побив. Через вбудовану найпотужнішу систему охолодження цей літак називали «бойовим гастрономом».
У музеї є частина експонатів з відкритим доступом до кабіни.
Серед них літак Ту-154.
У 80-х роках його називали «робочою конячкою східноєвропейських аеропортів». Понад половину аерофлотівських перевезень здійснювали саме ці машини. Їх було побудовано майже тисячу.
Розробляючи наприкінці 60-х років проєкт середньомагістрального літака другого покоління, колектив ОКБ ім. Туполєва прагнув поєднати в ньому кращі якості лайнерів першої генерації, яких він мав замінити: швидкість Ту-104, дальність й економічність Іл-18 та комфорт і злітно-посадочні характеристики Ан-10.
Для літака була вибрана схема зі стріловидним крилом, Т-подібним оперенням та розміщенням трьох двигунів у хвостовій частині фюзеляжу. „Чисте” крило зі значним (35 градусів) кутом стріловидності вперше в СРСР було оснащене повним комплектом засобів механізації, прийнятим у світовій практиці (елерони-інтерцептори, інтерцептори-повітряні гальма, трищілинні закрилки, передкрилки майже по всьому розмаху).
Герметична кабіна розділена на два пасажирських салони, які можна було швидко переобладнати під будь-яку допустиму кількість пасажирських місць – від 128 у змішаному варіанті до 158 в основному й 174 у туристичному.
Ту-154 оснащений устаткуванням, що дозволяє виконувати регулярні польоти в будь-який час доби в простих і складних метеорологічних умовах. Бортова система управління забезпечує захід на посадку в автоматичному режимі.
Перший політ нового лайнера відбувся 3 жовтня 1968 року. А в 1972 році було розгорнуто масове серійне виробництво. Регулярні пасажирські рейси почалися 9 лютого 1972 року.
Перша модифікація літака – Ту-154А – отримала більш потужні двигуни НК-8-2У та автоматичне управління механізацією крила й перестановкою стабілізатора. Злітна маса зросла до 94 тон. До авіазагонів Аерофлоту літаки надійшли в квітні 1974 року.
Проблеми з тріщинами в крилах, що виникали після кількох тисяч годин експлуатації через «втомлюваність» металу, змусили вже з 1975 року перейти до виробництва нової моделі – Ту-154Б. Окрім підвищення міцності, на них установили додатковий бак із пальним та зробили аварійні виходи у хвостовій частині. Кількість пасажирських місць зросла до 180, злітна маса – до 98 тон. Попередні моделі поступово допрацьовувалися на авіаремонтних заводах ЦПФ до стандарту Ту-154Б. Частина машин була перероблена на вантажний варіант Ту-154С, розрахований на перевезення до 20 т вантажів.
Загалом у 1969-2000 роках було побудовано понад 930 літаків типу Ту-154 (всіх моделей), 40 з яких було передано до ВПС та урядового авіазагону, та понад 150 направлено на експорт (в основному до соціалістичних країн та Єгипту).
Гвинтокрил Мі-26.
Великовантажний гвинтокрил Мі-26 було створено наприкінці 70-х років. Він перейняв титул «найпотужнішого гвинтокрилу світу» від Мі-6.
Він здатний перевозити до 20 тон вантажів зі швидкістю до 300 км за годину. Має діаметр гвинта 32 м. Такі потужні машини мають на озброєнні лише дві держави -Україна і росія. Музейний примірник несе білий камуфляж як пам’ять про участь українських авіаторів у миротворчих операціях під егідою ООН. Перший політ цієї машини було здійснено 14 грудня 1977 року.
Літак Ту-134А-3 «Україна»
Ту-134А-3, було побудовано у 1979 році. У 1980 році авіалайнер розпочав експлуатацію на регулярних лініях «Аерофлоту» міжнародного сполучення і використовувався для перевезення гостей Олімпіади-80, яка того року відбулась у СССР. З 1993 року літак було передано до парку авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».
До складу урядового авіазагону «Україна», який обслуговує офіційні візити вищих посадовців країни, включаючи Президента, лайнер увійшов у 1997 році. За 15 років служби Ту-134А-3 неодноразово доставляв посадових осіб Уряду України до багатьох країн світу з офіційними візитами. Утім, у 2012 році літак було виведено з експлуатації як застарілий.
Музей названо на честь відомого українського радянського літакобудівельника, одного із провідних авіаконструкторів СРСР Олега Костянтиновича Антонова.
Дослідно-конструкторське бюро (ДКБ-153) було створено 31 травня 1946 року на авіаційному заводі у Новосибірську. У 1952 році бюро переїхало до Києва та згодом отримало назву на честь головного конструктора, Олега Костянтиновича Антонова. У КБ було спроектовано та розроблено більш ніж 100 типів та модифікацій різноманітних типів літаків. Усього було випущено більш ніж 22000 екземплярів повітряної техніки.
Найбільшу славу КБ Антонова безумовно приніс літак АН-225 «Мрія».
Його розробка почалася в 1985 році, а вже за три роки 21 грудня 1988 року «Мрія» здійснила свій перший політ із заводського аеродрому в столичному Святошино.
Літак створювався для перевезення об’єктів космічної промисловості, а саме для перевезення компонентів ракет-носіїв «Енергія» й космічного корабля «Буран». Важливою характеристикою літака була здатність транспортувати надважкі й надгабаритні вантажі як усередині, так і на зовнішній підвісці.
Вже в березні 1989 року в одному польоті з максимальною злітною масою понад 500 000 кг (1 100 000 фунтів) було встановлено 106 світових рекордів і рекордів для літаків цього класу за швидкістю, висотою та вантажопідйомністю.
З розпадом Радянського Союзу у 1990 і закриттям програми «Енергія-Буран» єдиний діючий Ан-225 було поміщено в ангар, його двигуни було демонтовано для використання на літаках Ан-124.
У 1989 АНТК Антонова створила холдингову компанію з надання послуг із перевезень важких вантажів під назвою «Авіалінії Антонова», що містилась у Києві, а працювала з аеропорту Станстед поблизу Лондона в співпраці з компанією Air Foyle HeavyLift. Компанія почала роботу з флотом, що складався з чотирьох Ан-124-100 і трьох Ан-12, але наприкінці 1990-х стало очевидним, що є потреба в літаку, більшому за Ан-124. Зважаючи на цю потребу, законсервований Ан-225 було реконструйовано, модифіковано для перевезення важких вантажів і повернено в роботу під керівництвом «Авіаліній Антонова».
Перший комерційний політ «Мрія» здійснила 31 січня 2002 року зі Штутгарта до королівства Оман із вантажем 187,5 тон продуктів харчування для американських військових, розташованих у країні. З того часу Ан-225 став у ряду з «Русланом» «робочою конячкою» в парку літаків «Авіаліній Антонова» завдяки можливості транспортування об’єктів, що раніше не можна було перевезти повітрям (локомотиви, 150-тонні генератори тощо). Можливість швидкого транспортування великогабаритних вантажів, що необхідні постраждалим від стихійних лих, забезпечило літаку репутацію цінного помічника для гуманітарних організацій.
Починаючи з липня 2003, Ан-225, разом з літаками Ан-124, перевіз понад 800 тонн обладнання для гуманітарних місій в Іраку. Ан-225 також був залучений урядом США для транспортування військового забезпечення на Близький Схід для підтримки коаліційних військ.
У серпні 2009 року «Мрія» була занесена до Книги рекордів Гіннесса за перевезення найбільшого в історії авіації моновантажу загальною вагою в 187,6 тонни. Це був генератор вагою у 174 тонни, що транспортувався разом із спеціальною рамою з німецького Франкфурта в Єреван, для нової вірменської електростанції. Екіпаж літака отримав сертифікат, що свідчить про внесення рекорду судна в «Книгу рекордів Гіннеса».
10 червня 2010 на замовлення однієї з провідних фрейтфорвардингових і логістичних компаній GEODIS WILSON A/S українським літаком Ан-225 був перевезений найдовший вантаж в історії повітряних перевезень — дві лопаті вітряка (довжиною 42,1 м кожна) з Китаю (аеропорт м. Шицзячжуан) в Данію (аеропорт Воєнс/Скридструп).
25 березня 2011 року літак Ан-225 авіакомпанії «Авіалінії Антонова» доставив до Японії гуманітарні вантажі, генератори і техніку загальною масою 140 тон для постраждалих від землетрусів та цунамі, на замовлення уряду Франції.
Варто зазначити, що свого часу велися розробки, щодо використання літака як платформи для запуску космічних літальних апаратів. Одним із таких проектів була авіаційно-космічна система БАКС — двоступеневий комплекс повітряного старту, що мав складатися з літака-носія Ан-225, на якому встановлювався б орбітальний літак чи вантажний контейнер.
Останні 20 років літак виконував перевезення гуманітарних великогабаритних вантажів до місць, що постраждали від стихійних лих: землетрусів, цунамі, ураганів.
27 лютого 2022 року російські війська атакували з повітря Гостомельський аеропорт Київської області і назавжди перервали політ «Мрії».
Цей аеропорт був стратегічним плацдармом, який окупанти щосили намагалися захопити задля подальшого наступу на Київ. Так російська армія знищила найбільший і найпотужніший у світі транспортний літак, що став символом миру, взаємодопомоги й підтримки, яку країни в усьому світі надавали одна одній.
Головне джерело інформації – сайт Державного музею авіації України
https://aviamuseum.com.ua/ua/exposition Тут можна переглянути більше виставкових літаків та гвинтокрилів.
