Музей Генрі Форда – без перебільшення найцінніше надбання міста Детройт. На площі близько п’яти гектарів виставлено десятки тисяч експонатів, які так чи інакше пов’язані з ім’ям відомого американського винахідника.
Біля входу музею стоїть пам’ятник засновнику.
У 1903 року Генрі заснував компанію «Форд Мотор Компані». Форд більше не чийсь компаньйон. Він господар своєї майбутньої імперії.
Цитати Генрі Форда
«Якщо у тебе є ентузіазм, ти можеш зробити все, що завгодно. Ентузіазм – це основа будь-якого прогресу».
«Коли здається, що весь світ налаштований проти тебе, пам’ятай, що літак злітає проти вітру!»
«Неможливо уявити ситуацію, коли у людини все в житті виходить з першого разу. За успіх треба боротися».
«Набагато частіше люди здаються, ніж зазнають поразки».
Всі зусилля компанії спрямовані на втілення улюбленої ідеї Форда – «машини для всіх». Форд випереджав свій час. Тоді ідея «масового автомобіля» здавалася людям фантастичною, як нам би здалася ідея «масового літака».
Компанія спочатку випускала автомобілі під маркою «Ford Model A».
Але справжній успіх звалюється на компанію Форда в 1908 році з випуском моделі «Ford Model Т» (цю модель називали ще «Бляшана Ліззі»). Автомобіль не відзначався розкішшю, але був зручний, надійний, практичний і був набагато дешевшим, ніж будь-який інший.
Конструкція автомобіля максимально спрощена, деталі та механізми стандартизовані – що означало небувалу досі зручність експлуатації і ремонту.
Незабаром клієнти потекли до Форда рікою. Зацікавилися і інвестори.
У 1910 році Форд побудував і запустив найсучасніший на той час завод в автомобільній промисловості «Хайленд парк» – добре освітлений і вентильований.
«Model Т» була першим авто, розрахованим на середній клас, коштувала відносно небагато, 850 доларів, але теж була не по кишені більшості громадян США. Зробивши ставку на масового споживача, компанія Ford Motor почала шукати шляхи для зниження собівартості продукції. І те революційне рішення, котре було знайдене Генрі Фордом, назавжди змінило не тільки автомобільну, а, загалом, всю індустрію.
7 жовтня 1913 року вперше у світі на заводі Генрі Форда в Детройті весь виробничий процес збирання автомобілів почав виконуватись за новою технологічною схемою – на конвеєрі.
Прототипом конвеєрних ліній Форда були м’ясопереробні заводи, збудовані в 19 столітті в Чикаго і Цинцинатті – підвішені на гаках туші забитих корів рухались по цеху по спеціальних дротах від робітника до робітника, кожен з яких виконував одну з необхідних операцій по переробці і пакуванню м’яса. Розробивши аналогічну лінію, пристосовану для збирання стартерів, Генрі Форд випробував її на початку 1913 року: 29 робітників виконували 29 операцій над пристроєм, котрий рухався між ними по спеціальному транспортеру. Це скоротило час збирання стартера з 20 хвилин до 13, а після набуття робітниками нових навичок – до 5-и.
Окрилені успіхом експерименту, інженери Форда створили дві аналогічні лінії для збирання двигуна і трансмісії до «Model T», а 7 жовтня 1913 року – для монтування шасі автомобіля. Це дало змогу скоротити тривалість процесу збирання автомобіля марки «Model T» з 12.5 годин до шести. Протягом року конвеєрний процес був удосконалений і цей час скоротився до 93 хвилин.
Основні технологічні операції по збиранню автомобіля почали виконуватись на конвеєрі, це дало змогу після деяких удосконалень в 1916 році знизити ціну «Ford Model Т» до 360 доларів. Згодом з конвеєрів заводів Форда «Model T» почала виходити кожні 24 секунди, і ціна на машину впала нижче 300 доларів. До кінця 1916 року половина всіх машин світу були автомобілі «Model T».
До 1927 року, коли «Model Т» було знято з виробництва, їх було виготовлено і продано більше 15 мільйонів екземплярів.
Наступним воістину революційним перетворенням Форда стала організація праці. У 1914 році Форд підвищує зарплату робітникам до 5 $ в день, пояснюючи своє рішення так: «Якщо ви вимагаєте від кого-небудь, щоб він віддав свій час і енергію для справи, то подбайте, щоб він не відчував фінансові труднощі».
Вперше в США, на підприємстві Форда узаконена 8-годинна зміна, 6-денний робочий тиждень і оплачувана відпустка. Тепер його називають вже не «одержимий з Беглі-стріт», а «людина, що придумала вихідний».
Працювати на підприємстві Форда було мрією багатьох. Люди буквально ставали в чергу. І він брав будь-кого, хто був готовий працювати чесно.
«Мені все одно, звідки прийшла людина – з в’язниці Сінг-Сінга або Гарварда. Ми наймаємо людину, а не історію».
Дисципліна на підприємстві Форда була жорсткою. Форд був вимогливий не тільки до робітників, але і до себе.
«Час не любить, коли його витрачають даремно» – повторював він.
«Тільки два стимули примушують людей працювати: спрага заробітної плати і боязнь її втратити»
Тим часом продажі настільки зростають, що Форд викуповує всі частки акціонерів компанії і стає її одноосібним власником. Він купує підприємства, що забезпечують автомобілебудування – рудники, вугільні шахти, заводи. Все, що дозволяє йому не залежати від примх ринку.
У США з кожних 10 проданих машин 7 були «Model Т».
При цьому Генрі Форд не ставить собі цілі нажити незліченні багатства. Він говорить:
«Головна користь капіталу не в тому, щоб зробити більше грошей, а в тому, щоб робити гроші заради покращення життя»
Начебто, пора на спочинок, пожинати рясні плоди своєї праці і таланту. Але не судилося.
Продажі наймасовішого і доступного автомобіля Америки починають падати. Випустивши на ринок «Model Т», Генрі Форд вважав, що «якщо одного разу купили, то і завжди купувати будуть». Але ринок наситився однією моделлю, люди захотіли різноманітності, а Форд випускав тільки «автомобіль будь-якого кольору, якщо цей колір – чорний».
Ситуацією скористалася компанія General Motors. На ринок були випущені нові моделі, а головна конкурентна перевага Форда – доступність – нівельована тим, що GM стала продавати автомобілі в кредит.
До 1927 року Форд стояв на межі розорення. Недоброзичливці вже передчували близькість нищівного краху «автомобільного короля». Але навіщо було здаватися Форду, який не здавався ніколи? Пам’ятаєте – він ще в молодості вважав невдачі «можливістю почати заново, але вже більш мудро». І він почав.
Не варто забувати і про позитивне мислення. Час не впадати в зневіру, вірити в свої сили і в свою удачу.
«Роздуми про майбутнє, бажання зробити більше, призводять розум в такий стан, коли здається, що немає нічого неможливого». І тоді реально виявляється, що нічого неможливого для вас немає!
Форд згортає виробництво «Ford Model Т» і починає працювати над створенням нової моделі. У тому ж 1927 році, він представляє «Форд-А» друге покоління. Новий автомобіль вигідно відрізняється від автомобілів конкурентів за зовнішнім виглядом і технічними характеристиками, і Генрі Форд повертає собі втрачені позиції на автомобільному ринку.
Невтомний, схильний «думати своєю власною головою», Форд знову виходить переможцем. Він керує компанією до 30-х років, потім передає управління синові. Але йому не судилося «спочивати на лаврах». Після смерті сина в 1943 році, Генрі Форд знову змушений зайняти пост глави фірми.
Генрі Форд прожив довге яскраве життя і помер у віці 83 років там же, де народився. У маленькому містечку Дирборне. А створена ним компанія працює і понині, займаючи 4-е місце в світі по числу випущених автомобілів.
Засновник музею Генрі Форд почав збирати свою колекцію у 1906 році, на сьогодні вона представлена великою кількістю цікавих експонатів. Це десятки моделей автомобілів, вантажівок, сільськогосподарська техніка, двигуни, літаки, потяги, мотоцикли велосипеди та пам’ятні предмети.
Сам музей засновано 21 жовтня 1929 року. Він являє собою окреме спеціально збудоване місто, в якому є музейний комплекс з кількох будівель та історичне «село». У комплексі особливої уваги заслуговують три будівлі – Зал автомобільної слави, Грінфілд Вілладж та Туристичний центр.
У Залі автомобільної слави виставлені машини компанії Форда від найпершого зразка до сучасних, а також машини інших марок.
Тут досі зберігається перший автомобіль, випущений Генрі Фордом у далекому 1896 році «Ford Quadricycle».
Також відвідувачі зможуть побачити автомобіль «Ford Model Т», який приніс успіх і статки компанії і став наймасовішим автомобілем США середини ХХ ст.
Автомобілі Форда беззаперечно є таким самим символом Америки як і ресторани швидкого харчування Мак Дональдс.
Одним із найбільш значущих експонатів музею є Лінкольн 61-го року, в якому в Далласі було вбито президента Джона Кеннеді. Але відвідувачам не вдасться знайти сліди злочину, оскільки одразу після замаху машину відправили в ремонт та перефарбували.
Потім президентський автомобіль продовжував активно використовуватися до 1977 року, зокрема, ним користувалися президенти Джонсон, Ніксон, Форд і Картер. У музеї Форда представлені ще кілька президентських лімузинів, що активно використовувалися. Там є Лінкольн Рональда Рейгана, 1972 року, який використовувався президентом до 1992 року.
Інший цікавий експонат – величезний локомотив, збудований у 1941 році. Його розміри настільки великі, що, ніхто не встигав закидати в його топку вугілля, тому для цих цілей використовувалася конвеєрна подача. 1954 року локомотив вийшов на пенсію і потрапив до музею. Щоправда, для того, щоб його встановити, знадобилося розширення входу. Для американців великий інтерес представляє автобус Рози Паркс. У далекому 1955 році ця негритянка з Алабами відмовилася поступитися на вимогу водія місцем білому пасажиру і була заарештована за порушення громадського порядку.
Бойкот громадського транспорту з боку афроамериканців, який наступив за цією подією, змусив через рік владу міста Монтгомері, де жила Роза, скасувати дискримінацію в автобусах. Сама Роза пізніше переїхала в Детройт і стала відомою особистістю. Також у музеї представлено потяг для очищення колій від снігу та автомобіль з ремінною передачею та багато інших експонатів. Туристичний центр. Тут також знаходиться музей, в якому представлені автомобілі компанії, на окремому поверсі розташована «міні-фабрика», де відвідувачі можуть побачити, як збираються машини. Уздовж коридорів туристичного центру стоять 3D принтери, на яких за 3 долари можна надрукувати різні фігурки – від бюста Лінкольна до моделі автомобіля. Є кінотеатр, ресторани. Тут же можна придбати квитки до Грінфілд Віллідж (Greenfield Village).
Грінфілд Віллідж – це музей просто неба, де на ділянці в 80 га стоять майже 100 історичних будівель. Ця частина музею заснована у 1933 році Генрі Фордом, який збирав та перевозив сюди найцікавіші будинки з різних міст.
Першим експонатом села Грінфілд-Вілідж став будинок, в якому народився і виріс Генрі Форд. Будинок підлягав зносу, тому що знаходився на місці, де прокладали нову дорогу. Форд вирішив перенести будинок і відтворити його у первісному вигляді.
Як тільки стало відомо, що Форд збирає предмети старовини, йому почали приходити численні листи із пропозиціями передати безоплатно або продати різні експонати для музею. Якщо Форд вважав, що вони справді мають історичну цінність, він відправляв за ними своїх помічників.
Тут представлена лабораторія Томаса Едісона з Менло-Парку, а також численні прилади, ліхтар і найперша будівля з електричним освітленням теж знаходяться у цьому селі.
У Грінфілд Віллідж відтворено штат Нью-Джерсі, меморіал Стівена Фостера, будинок суду, в якому Авраам Лінкольн займався юридичною практикою, а також будівлі в англійському та ранньоколоніальному американському стилях.
Один з найпопулярніших способів пересування селом – це поїздка на автомобілі Model T.
