Музей празького водопостачання

Компанія «Празькі водопроводи та каналізації» займається виробництвом і розподілом питної води, видаленням і очищенням стічних вод, включає в себе очисні станції Карані та Подолі. Прага забезпечується питною водою приблизно на 63% з водоочисної станції Желівка, приблизно на 25% з водоочисної станції Каране та приблизно на 12% з водоочисної станції Подолі. Празька вода за фізичними, хімічними, мікробіологічними та біологічними показниками повністю відповідає вітчизняним і європейським стандартам і регулярно перевіряється.

Як соціально відповідальна компанія, «Празькі водопроводи та каналізації» також займається захистом навколишнього середовища та зосереджує свою діяльність на інформуванні та освіті.

Компанія багато уваги приділяє популяризації знань про водоочищення, збереження води та пропонує багато освітніх програм для дітей та молоді. Одним з елементів просвітницької діяльності є створення Музею водопроводу. Для школярів музей пропонує освітні програми та інтерактивні ігри на сучасних сенсорних екранах. 

Музей знаходиться на Подільській станції водопостачання – об’єкті індустріальної архітектури, що охороняється державою. З оглядової 40-метрової вежі відкривається неповторний вид на річку та місто. Експозиція розповідає про розвиток празького водопостачання з перших приватних водопроводів ХІІ ст., влтавських мереж водопостачання в епоху ренесансу та водонапірних станцій ХІХ ст. – до наших днів. 

Експозиція Празького музею водопроводу розташована в будівлі водоочисної станції на Подолі в Празі. Музей був відкритий у цьому приміщенні в 1997 році. Історія відвідувань колекцій водопроводу сягає 1952 року, коли перші відвідувачі зайшли до підвалу колишньої штаб-квартири Празького водопровідного заводу. 

У 1996 році музей переїхав на територію подільського водогону. Через рік відбулося урочисте відкриття експозиції з експозиційною площею 800 м 2 (фондосховища та лекційний зал).

Історія музею пов’язана з першою виставкою гідротехніки, яка відбулася в Празі 1891 року.  Після завершення виставки експоновані артефакти, що стали ядром сьогоднішньої експозиції музею були збережені та розширені з роками. 

Колекція експонатів в подальшому була використана знову, двічі – у 1937 році для виставки «Газ, вода та медична техніка» та у 1948 році для виставки «Шістсот років Празького водогону». Виставки мали величезний успіх і після останньої, експозицію ще вісім місяців демонстрували в приміщенні Національного технічного музею.

У 1952 році штаб-квартиру Празького водного заводу було перенесено до будівлі колишнього управління поліції. Під враженням від успіху двох попередніх виставок місцеві підвальні приміщення за розпорядженням тодішнього директора були пристосовані для постійної експозиції празького водного господарства.  Хронологічно оформлена виставка мала тривалий успіх у публіки. Багато експонатів, представлених тут, були і є унікальними, збереглися лише в кількох екземплярах і свідчать про сучасний розвиток техніки.

У 1984 р. зростання відвідуваності, розширення колекцій і, перш за все, погіршення стану підвалів музею змусили тодішнє керівництво Празького водного заводу шукати нове приміщення для музея. Вибір припав на колишню АЗС у Празі, яку мали реконструювати та пристосувати під музейні потреби. Проєкт тривалий час не реалізовували через фінансові причини.

Інтер’єр музею відокремлений від робочих приміщень водогону скляною стіною, тож відвідувачі можуть насолоджуватися гарним краєвидом фільтраційного залу, який за свою значущість називають «собором Енгеля». 

У музеї представлені справжні перлини – водопровідні труби античного періоду, частина системи водопостачання замку часів Рудольфа II. Велику цінність мають колекції різних видів водопровідних труб, запірних елементів та інших історичних пристроїв і інструментів.

Тут експонується оригінальна насосна машина Клатовської водопровідної станції 1830 року, водопровідні труби давнього періоду, частина замкового водопроводу часів Рудольфа II та ряд інших експонатів. Тривимірні об’єкти доповнюють низка копій унікальних та раніше не експонованих архівних матеріалів та низка історичних фотографій. 

Окремо представлена ​​унікальна колекція лічильників води. 

Поєднання музею з оглядом фільтрувальної станції дозволило отримати новий погляд на минулий розвиток усієї технічної галузі. Крім цінної колекції лічильників води, яка є однією з найбільших в Європі, до експозиції увійшла низка великих артефактів, які раніше неможливо було розмістити в музеї. На додаток до збереженого зразка насосної машини Klato, це, перш за все, оригінальний насосний агрегат, так зване колесо Гаттера. 

Віртуальний тур музеєм за посиланням: http://www.pvk.pano3d.cz/

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *